відгранювати

ВІДГРА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДГРАНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., що.

Те саме, що вигра́нювати.

Свою популярність як дорогоцінний камінь алмаз отримав лише тоді, коли люди навчилися його відгранювати (з наук.-попул. літ.);

Нашу мову любили, розвивали, відгранювали, шліфували талановиті митці, мудрі володарі у царстві слова (з публіц. літ.);

Поети із Києва, Харкова, Львова, Донецька, Запоріжжя, Одеси, Луганська, Дніпропетровська та Чернівців змагатимуться, щоб відгранити свою майстерність (з газ.).