віддаровувати
ВІДДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
На подарунок відповідати подарунком.
– Хочеш, я тобі подарую що-небудь? Стрілу або ніж? – Не треба, – відмовив Сивоок, – однаково нічим віддаровувати (П. Загребельний);
За розквітлу купальську папороть я пером і горбом віддарую (В. Стус).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віддаровувати — віддаро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- віддаровувати — -ую, -уєш, недок., віддарити, -арю, -ариш, віддарувати, -ую, -уєш, док. На подарунок відповідати подарунком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддаровувати — Віддаро́вувати, -ро́вую, -вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віддаровувати — ВІДДАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. На подарунок відповідати подарунком. Словник української мови в 11 томах