віддарування

ВІДДАРУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. віддарува́ти.

Уже у спільних предків індоєвропейських народів дарування як символічний акт вимагало відповідного віддарування, що могло відбуватися і через значний проміжок часу після отримання дару (з наук.-попул. літ).

2. Те саме, що віддару́нок.

Актові книги фіксують величезну кількість дарчих записів подружжя одне одному, причому дар одного, як правило, тягнув за собою віддарування з боку другого (з наук. літ.).