1. Словник української мови у 20 томах

віддзеркалення

ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ, я, с.

1. тільки одн. Дія за знач. віддзерка́лити.

Наука – це віддзеркалення суспільства (П. Загребельний);

Біографія людини – це віддзеркалення часу, в який вона живе (з публіц. літ.).

2. Те, що відбилося на гладкій поверхні чого-небудь.

Тут зустрічав він красуню Джевгер, яка довго милувалася своїм віддзеркаленням, перше ніж розбити його, занурюючи в воду свій глек (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддзеркалення — віддзерка́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. віддзеркалення — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. віддзеркалити. 2》 Те, що відбилося на гладкій поверхні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддзеркалення — ВІДБИ́ТОК (зображення предмета, відбите у дзеркалі, на полірованій поверхні, у воді тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ, ВІДОБРА́ЖЕННЯ, ВІ́ДСВІТ рідко, ВІ́ДКИД діал. Словник синонімів української мови
  4. віддзеркалення — ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. віддзерка́лити. В творах Маяковського — найяскравіше віддзеркалення наших героїчних днів,.. нашого не-чувано-сміливого будівництва (Рильський, III, 1956, 369). Словник української мови в 11 томах