віддушка
ВІДДУ́ШКА, и, ж., розм.
Речовина, яку додають у що-небудь для надання потрібного запаху, аромату.
При виготовленні туалетного мила велику роль відіграють парфумовані віддушки (із журн.);
Спеціальна багатокомпонентна віддушка, яка входить до складу нової зубної пасти, нейтралізує запах тютюнового диму та на довгий час зберігає свіжість подиху (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me