віддушка

ВІДДУ́ШКА, и, ж., розм.

Речовина, яку додають у що-небудь для надання потрібного запаху, аромату.

При виготовленні туалетного мила велику роль відіграють парфумовані віддушки (із журн.);

Спеціальна багатокомпонентна віддушка, яка входить до складу нової зубної пасти, нейтралізує запах тютюнового диму та на довгий час зберігає свіжість подиху (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me