відеоконференцзв'язок

ВІДЕОКОНФЕРЕНЦЗВ'ЯЗО́К, зку́, ч.

Телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох і більше віддалених абонентів, яка забезпечує обмін аудіо- та відеоінформацією між ними у реальному часі.

Відеоконференцзв'язок у режимі реального часу допомагає удосконалити роботу залізничних вузлів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me