відеотекст

ВІДЕОТЕ́КСТ, у, ч.

Система інтерактивної відеографії, яка дозволяє користувачеві отримувати на екрані термінала текстову і графічну інформацію з використанням телекомунікацій.

У 80–90 роках ХХ століття виникли нові засоби масової комунікації – супутникове, кабельне телебачення, відео, відеотекст, супутникове пряме телевізійне мовлення тощо (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відеотекст — відеоте́кст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. відеотекст — (англ. videotext) система доступу до бази даних через мережі зв’язку, що забезпечує передачу текстів та зображень. Терміналом може бути побутовий телевізор із спеціальною приставкою або персональний комп’ютер. Економічний словник
  3. відеотекст — рос. видеотекст 1. Система інтерактивної відеографії, яка дозволяє користувачам отримувати на екрані терміналів текстову і графічну Інформацію з використанням телекомунікацій. Існує в ряді країн (Японії, Канаді, США, Франції, Німеччині та ін. Eкономічна енциклопедія