відеофон

ВІДЕОФО́Н, ч.

1. род. у. Вид зв'язку, що дозволяє абонентам чути й бачити один одного; відеотелефон.

Щойно говорив по відеофону з тіткою Павлиною: питала, як татко (А. Дімаров);

За допомогою відеофону можна буде вести інтерв'ю з командуванням, репортажі з тих об'єктів, на які журналістів не допустять (з газ.).

2. род. а. Апарат для такого зв'язку.

Екран відеофона згас. Я опустився в крісло й заціпенів (І. Росоховатський);

Відеофон із вмонтованим блоком пам'яті, встановлений на вхідних дверях будинку, записує всіх, хто приходив, коли господарів не було вдома (з газ.).