1. Словник української мови у 20 томах

відживлення

ВІДЖИ́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. відживи́ти і відживи́тися.

Це тепло .. пророкує сонячні дні, відживлення природи й поновлення задубілого чуття людини (Олесь Досвітній);

Щотижня їздила Марія до Гната і відвозила йому харчі. Він потребував доброго відживлення (У. Самчук);

Поему Павла Тичини “Срібна ніч” було написано у період Великої Вітчизняної війни, коли відбулося одживлення паралізованої в 30-ті роки літератури (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відживлення — віджи́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відживлення — -я, с. Дія і стан за знач. відживити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відживлення — Віджи́влення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. відживлення — ВІДЖИ́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відживи́ти 1. Це тепло.. пророкує сонячні дні, відживлення природи й поновлення задубілого чуття людини (Досв., Вибр., 1959, 333). Словник української мови в 11 томах