відживлювання
ВІДЖИ́ВЛЮВАННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. віджи́влювати 2.
І посипалися з уст лікаря-приятеля слова докори на тему гігієни спання по ночах, обережної праці, доброго відживлювання (А. Крушельницький);
А яке ж було відживлювання нашого селянина при такій тяжкій праці? Тільки багатіші селяни їли чорний хліб разовий, змішаний із гречки й вівса (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відживлювання — віджи́влювання іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови