відзайменниковий

ВІДЗАЙМЕННИКО́ВИЙ, а, е, лінгв.

Утворений від займенника.

Слова “відколи, де, доки, звідки, коли, куди, поки, як”, частково або повністю утративши питальне значення, не змінили своєї частиномовної належності й надалі залишились відзайменниковими прислівниками з дуже загальною вказівкою на різні обставини дії чи стану (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відзайменниковий — відзайме́ннико́вий прикметник Орфографічний словник української мови