відзначати
ВІДЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЗНА́ЧИ́ТИ, а́чу́, а́чи́ш, док.
1. що. Виділяти що-небудь якоюсь позначкою; відмічати.
В усіх штабах по інстанції старанно відзначали на карті ще один важливий об'єкт, захоплений вночі (О. Гончар);
Як буде йти “Троянда”, то ти візьми рукопис і відзнач ті місця, які вийдуть невдало (Леся Українка);
// Указувати собою на що-небудь; позначати.
Величезна заґратована брама відзначала місце в'їзду (Ю. Смолич).
2. що. Помічати, відрізняти від чогось подібного; звертати увагу на щось; зауважувати.
В'їхавши на поміщицькі землі, Сахно зразу ж відзначила їхню разючу відмінність (Ю. Смолич);
Андрій слухав і раптом відзначив, як до почуття сорому, яке він допіру переживав, почало домішуватися щось інше (О. Гуреїв);
На галявині палахкотіло багаття. Христина одразу відзначила: це ті самі злочинці, котрих затримав батько (О. Бердник);
Не було [у хаті] образів, і пан сотник одзначив це (Валерій Шевчук);
// Бути характерним для кого-, чого-небудь, притаманним кому-, чому-небудь.
Новий підручник “Робототехніка” відзначають актуальність тематики, масштабність розглянутих проблем і повнота аналізу шляхів їх розв'язання (з наук. літ.);
// Звертати увагу, вказувати на щось (у висловлюванні, у статті і т. ін.); зауважувати, відмічати.
Зоологи відзначають, що сильні посухи помітно знижують вітамінні та інші поживні якості рослинного корму (з наук. літ.);
Леся Українка відзначала, що Василь Стефаник уже після виходу першої своєї збірки “став знаменитістю” (з публіц. літ.);
– Добре, добре сказала, – вдоволено відзначив Цимбал (О. Гончар).
3. кого, що. Виділяти серед інших похвалою, нагородою і т. ін.
Слухачі не витримують і громовими оплесками відзначають високомистецький момент цікавої п'єси (В. Винниченко);
У колективі науково-дослідної станції молоду жінку не раз уже відзначали за її самовіддану працю (О. Гончар).
4. що. Улаштовувати урочисті заходи з якого-небудь приводу; святкувати.
У свято Воскресіння Христа, – о, його в Константинополі завжди відзначали урочисто, багато, – тут, у Преславі, імператор Іоанн також зробив великий вихід із собору Преславської Софії (С. Скляренко);
[Найдорф:] Наступної неділі ми відзначаємо свято закінчення польових робіт (В. Собко);
“Дорогий дядю! Першого вересня цього року ми відзначатимемо свято молоді у Партизанській діброві, яку Ви так любите і бажаєте побачити” (К. Гриб).
Значення в інших словниках
- відзначати — (з приводу якоїсь події здійснювати певні заходи) проводити, святкувати, вшановувати, розм. справляти. Словник синонімів Полюги
- відзначати — відзнача́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- відзначати — (на мапі) позначати, значити, св. відмічати, г. ціхувати; (на деталі) назначати; (хиби) фіксувати, нотувати, зауважувати, звертати увагу на; (за що) НАГОРОДЖУВАТИ; (свято) святкувати, справляти, г. обходити. Словник синонімів Караванського
- відзначати — -аю, -аєш, рідко відзначувати, -ую, -уєш, недок., відзначити, -ачу, -ачиш, док., перех. 1》 Виділяти що-небудь якоюсь позначкою; відмічати. || Указувати собою на що-небудь. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відзначати — хохл. (отмєчать) визначати визначувати, визначити, повизначувати, нагороджувати, нагородити, понагороджувати, див. значити Словник чужослів Павло Штепа
- відзначати — ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ (УШАНО́ВУВАТИ) кого, ОЗНАМЕНО́ВУВАТИ книжн., СПРАВЛЯ́ТИ розм., ОБХО́ДИТИ діал.; ОКРОПЛЯ́ТИ розм., ОКРО́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- відзначати — ВІДЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЗНА́ЧИ́ТИ, а́чу́, а́чиш, док., перех. 1. Виділяти що-небудь якоюсь позначкою; відмічати. Словник української мови в 11 томах