відзначати

ВІДЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЗНА́ЧИ́ТИ, а́чу́, а́чи́ш, док.

1. що. Виділяти що-небудь якоюсь позначкою; відмічати.

В усіх штабах по інстанції старанно відзначали на карті ще один важливий об'єкт, захоплений вночі (О. Гончар);

Як буде йти “Троянда”, то ти візьми рукопис і відзнач ті місця, які вийдуть невдало (Леся Українка);

// Указувати собою на що-небудь; позначати.

Величезна заґратована брама відзначала місце в'їзду (Ю. Смолич).

2. що. Помічати, відрізняти від чогось подібного; звертати увагу на щось; зауважувати.

В'їхавши на поміщицькі землі, Сахно зразу ж відзначила їхню разючу відмінність (Ю. Смолич);

Андрій слухав і раптом відзначив, як до почуття сорому, яке він допіру переживав, почало домішуватися щось інше (О. Гуреїв);

На галявині палахкотіло багаття. Христина одразу відзначила: це ті самі злочинці, котрих затримав батько (О. Бердник);

Не було [у хаті] образів, і пан сотник одзначив це (Валерій Шевчук);

// Бути характерним для кого-, чого-небудь, притаманним кому-, чому-небудь.

Новий підручник “Робототехніка” відзначають актуальність тематики, масштабність розглянутих проблем і повнота аналізу шляхів їх розв'язання (з наук. літ.);

// Звертати увагу, вказувати на щось (у висловлюванні, у статті і т. ін.); зауважувати, відмічати.

Зоологи відзначають, що сильні посухи помітно знижують вітамінні та інші поживні якості рослинного корму (з наук. літ.);

Леся Українка відзначала, що Василь Стефаник уже після виходу першої своєї збірки “став знаменитістю” (з публіц. літ.);

– Добре, добре сказала, – вдоволено відзначив Цимбал (О. Гончар).

3. кого, що. Виділяти серед інших похвалою, нагородою і т. ін.

Слухачі не витримують і громовими оплесками відзначають високомистецький момент цікавої п'єси (В. Винниченко);

У колективі науково-дослідної станції молоду жінку не раз уже відзначали за її самовіддану працю (О. Гончар).

4. що. Улаштовувати урочисті заходи з якого-небудь приводу; святкувати.

У свято Воскресіння Христа, – о, його в Константинополі завжди відзначали урочисто, багато, – тут, у Преславі, імператор Іоанн також зробив великий вихід із собору Преславської Софії (С. Скляренко);

[Найдорф:] Наступної неділі ми відзначаємо свято закінчення польових робіт (В. Собко);

“Дорогий дядю! Першого вересня цього року ми відзначатимемо свято молоді у Партизанській діброві, яку Ви так любите і бажаєте побачити” (К. Гриб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відзначати — (з приводу якоїсь події здійснювати певні заходи) проводити, святкувати, вшановувати, розм. справляти. Словник синонімів Полюги
  2. відзначати — відзнача́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. відзначати — (на мапі) позначати, значити, св. відмічати, г. ціхувати; (на деталі) назначати; (хиби) фіксувати, нотувати, зауважувати, звертати увагу на; (за що) НАГОРОДЖУВАТИ; (свято) святкувати, справляти, г. обходити. Словник синонімів Караванського
  4. відзначати — -аю, -аєш, рідко відзначувати, -ую, -уєш, недок., відзначити, -ачу, -ачиш, док., перех. 1》 Виділяти що-небудь якоюсь позначкою; відмічати. || Указувати собою на що-небудь. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відзначати — хохл. (отмєчать) визначати визначувати, визначити, повизначувати, нагороджувати, нагородити, понагороджувати, див. значити Словник чужослів Павло Штепа
  6. відзначати — ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ (УШАНО́ВУВАТИ) кого, ОЗНАМЕНО́ВУВАТИ книжн., СПРАВЛЯ́ТИ розм., ОБХО́ДИТИ діал.; ОКРОПЛЯ́ТИ розм., ОКРО́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. відзначати — ВІДЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЗНА́ЧИ́ТИ, а́чу́, а́чиш, док., перех. 1. Виділяти що-небудь якоюсь позначкою; відмічати. Словник української мови в 11 томах