1. Словник української мови у 20 томах

відкарбований

ВІДКАРБО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відкарбува́ти.

Давньослов'янські написи, відкарбовані на пряслицях з Білозера, запропоновано читати складовим способом (з наук. літ.);

Найдавнішими монетами, відкарбованими на українських землях, були емісії грецьких колоній, заснованих на північному узбережжі Чорного моря (з наук.-попул. літ.);

Нова монета приваблювала поліпшеним виглядом відкарбованого зображення і рівномірно блискучою поверхнею (з газ.);

// відкарбо́вано, безос. пред.

На Монетному дворі Національного банку України було відкарбовано пам'ятну медаль “Тарас Шевченко” (із журн.);

– Я нічого не боюсь, – було йому відкарбовано (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкарбований — відкарбо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відкарбований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкарбувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкарбований — ВІДКАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкарбува́ти. Словник української мови в 11 томах