відкасник

ВІДКА́СНИК, у, ч.

Багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих із перисторозсіченим листям та квітами, зібраними у кошики.

У заповіднику “Медобори” відкасник зростає на городницьких скелях, утворюючи популяцію понад 1000 рослин, більшість із яких квітує (з наук. літ.);

Деякі різновиди відкасників ростуть на сухих луках, гірських схилах, лісових полянах. Вони взяті під охорону і використовуються в народній медицині (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкасник — Відкасник, -ка м. раст.: a) Asperugo gallioides. ЗЮЗО. І. 113; б) Carlina vulgaris L. ЗЮЗО. І. 116; в) Thalictrum flavum L. Словник української мови Грінченка