відкасник
ВІДКА́СНИК, у, ч.
Багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих із перисторозсіченим листям та квітами, зібраними у кошики.
У заповіднику “Медобори” відкасник зростає на городницьких скелях, утворюючи популяцію понад 1000 рослин, більшість із яких квітує (з наук. літ.);
Деякі різновиди відкасників ростуть на сухих луках, гірських схилах, лісових полянах. Вони взяті під охорону і використовуються в народній медицині (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкасник — Відкасник, -ка м. раст.: a) Asperugo gallioides. ЗЮЗО. І. 113; б) Carlina vulgaris L. ЗЮЗО. І. 116; в) Thalictrum flavum L. Словник української мови Грінченка