1. Словник української мови у 20 томах

відкаснутися

ВІДКАСНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм.

1. від кого. Порвати з кимсь зв'язки; відцуратися, відректися.

– Я бачила тебе через віконце і покохала тебе на віки вічні. Я вмираю за тобою і вмру, як ти од мене одкаснешся... (І. Нечуй-Левицький);

А чи відаєш ти, нерозумна дівчино, що від тебе відкаснеться родина, скоро ти підеш наперекір їй? (М. Коцюбинський).

2. Перестати чіплятися, залишити в спокої; відв'язатися, відступитися.

Се вона нас дурить, налякати хоче, аби ми від неї відкаснулись (Ганна Барвінок);

Що в нього не запитаєш, тільки рукою одмахне: одкаснись, мовляв, не до того (В. Еллан-Блакитний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкаснутися — відкасну́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відкаснутися — -нуся, -нешся, док., розм. 1》 від кого. Порвати з кимсь зв'язки; відцуратися, відректися. 2》 Перестати чіплятися, залишити в спокої; відв'язатися, відступитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкаснутися — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. відкаснутися — ВІДКАСНУ́ТИСЯ, н́уся, не́шся, док., розм. 1. від кого. Порвати з кимсь зв’язки; відцуратися, відректися. — Я бачила тебе через віконце і покохала тебе на віки вічні. Я вмираю за тобою і вмру, як ти од мене одкаснешся … (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. відкаснутися — Відкаснутися, -нуся, -нешся гл. Отстать, отвязаться. Од мене, бабо, відкаснися, і не тілько на яві — і ві сні не снися. Ном. Одкаснись від мене і від лиця мого. Ном. Налякати хоче, аби ми від неї відкаснулись. Г. Барв. 206. Словник української мови Грінченка