відкашлюватися
ВІДКА́ШЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДКА́ШЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.
1. Кашляючи, прочищати горло, бронхи.
Бабу Оришку знову кашель напав і, тяжко хрипучи, .. вона почала одкашлюватись (Панас Мирний);
Він лежав біля сепаратора і відкашлювався кров'ю (С. Чорнобривець);
// Злегка покашлюючи, прочищати горло перед говорінням, співом і т. ін.
Хлопці пошепталися між собою і стали одкашлюватись. Марченко вскочив у середину, махнув головою і всі в один голос залящали (С. Васильченко);
Іван Семенович з острахом спостерігав ці готування, відкашлявся, як перед початком довгої промови (Ю. Яновський).
2. тільки док. Закінчити, перестати кашляти.
А вона підождала, поки я відкашляюсь, та й знову за своє (Панас Мирний);
Дід знову закашлявся дзвінким, тим вреднючим кашлем, коли людина кашляє і не може відкашлятись (Ю. Збанацький);
Доман зсутулився, забухикав, а відкашлявшись, знову вклонився (В. Малик).
Значення в інших словниках
- відкашлюватися — відка́шлюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відкашлюватися — -ююся, -юєшся, недок., відкашлятися, -яюся, -яєшся, док. 1》 Кашляючи, очищати горло від чого-небудь зайвого. || Злегка покашлюючи, прочищати горло перед говорінням, співом і т. ін. 2》 тільки док. Закінчити кашляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкашлюватися — ВІДКА́ШЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДКА́ШЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. Кашляючи, очищати горло від чого-небудь зайвого. Бабу Оришку знову кашель напав і, тяжко хрипучи,.. Словник української мови в 11 томах