відкладений

ВІДКЛА́ДЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до відкла́сти.

Каминецький вийняв з шухляди стола .. наперед відкладену книгу, простягнув її Бронкові (Ірина Вільде);

Решта наших супутників по відкладеному рейсу теж сиділи в різних кінцях залу по двоє за столиками (В. Коротич);

Учора відбулося догравання відкладених партій (з газ.);

* Образно. Почав говорити чоловік з кучерявим чубом. Він виймав гнилі, одкладені вбік слова і став шпурляти ними в лице хазяїну їх (В. Винниченко);

// відкла́дено, безос. пред.

Добуто саперні лопатки, відкладено зброю – почалася солдатська землекопська робота (О. Гончар);

Про все було забуто, відкладено справи, викинуто з голови клопоти, відсунуто чвари, затамовано ворожнечу (П. Загребельний);

Після кількарічної перерви, викликаної подіями громадянської війни, з'явилась можливість академічного видання творів Т. Шевченка, і тому всі попередні праці було на якийсь час одкладено (з мемуарної літ.).

2. у знач. прикм. Який відклався, нагромадився в організмі.

Де вже утворилась нормальна кістка, вона під впливом хвороби знову втрачає частину відкладених у ній солей і розм'якшується (з наук. літ.).