1. Словник української мови у 20 томах

відклеювати

ВІДКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., що.

Відділяти, відривати що-небудь приклеєне до чогось.

Це ж так просто: написав коротенького листа, а тобі прийшла відповідь, знову написав – і знову відповідь, і кожного разу на конверті – марка. Тільки одклеюй і складай у клясер (В. Нестайко);

Сором палив його .. Адже фотографував він. Негайно ж піти вибачитись .. А потім відшукати редактора, примусити відклеїти фото (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відклеювати — відкле́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відклеювати — -юю, -юєш, недок.; відклеїти, -ею, -еїш, док., перех. Відділяти, відривати що-небудь приклеєне до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відклеювати — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ (ВРИВА́ТИ), ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару)... Словник синонімів української мови
  4. відклеювати — ВІДКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех. Відділяти, відривати що-небудь приклеєне до чогось. Словник української мови в 11 томах