відклонятися
ВІДКЛОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДКЛОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, док.
Вклонятися кому-небудь у відповідь на уклін, вітання і т. ін.
Ще раз прошу, вибачте, що сама Вам відписую. Відклоняюся низенько Вашому чоловікові (Леся Українка);
Не відклонившись їм, пішла [Палажка] скорою ходою додому (Ганна Барвінок);
Старий пан Темницький запрезентував їй свого сина, той їй уклонився, Целя відклонилася (І. Франко);
Козаки все ще стояли без шапок і повинні були – за звичаєм – відклонитися своїм отаманам (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відклонятися — відклоня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відклонятися — див. відклонитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відклонятися — ВІДКЛОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДКЛОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, док. 1. Вклонятися кому-небудь у відповідь на уклін, вітання і т. ін. Ще раз прошу, вибачте, що сама Вам відписую. Відкланяюся низенько Вашому чоловікові (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах