відклонятися

ВІДКЛОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДКЛОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, док.

Вклонятися кому-небудь у відповідь на уклін, вітання і т. ін.

Ще раз прошу, вибачте, що сама Вам відписую. Відклоняюся низенько Вашому чоловікові (Леся Українка);

Не відклонившись їм, пішла [Палажка] скорою ходою додому (Ганна Барвінок);

Старий пан Темницький запрезентував їй свого сина, той їй уклонився, Целя відклонилася (І. Франко);

Козаки все ще стояли без шапок і повинні були – за звичаєм – відклонитися своїм отаманам (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відклонятися — відклоня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відклонятися — див. відклонитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відклонятися — ВІДКЛОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДКЛОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, док. 1. Вклонятися кому-небудь у відповідь на уклін, вітання і т. ін. Ще раз прошу, вибачте, що сама Вам відписую. Відкланяюся низенько Вашому чоловікові (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах