відключатися

ВІДКЛЮЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДКЛЮЧИ́ТИСЯ, ючу́ся, ю́чишся, док.

1. Припиняти роботу внаслідок роз'єднання із загальною мережею (електричною, телефонною, газовою і т. ін.); вимикатися, відмикатися (у 2 знач.).

Якщо непомітно для нас відключається генератор, можна їхати на самому акумуляторі (М. Руденко);

// розм. Припиняти зв'язок із ким-небудь (по рації, телефону і т. ін.).

Телефоніст з гордістю доповів у штаб: – Я відключаюсь (О. Гончар);

Старший лейтенант Безгудов відключився. Антон якийсь час ще тримав трубку в руці замислившись (П. Гуріненко).

2. перен., розм. Переставати помічати навколишнє.

Дівчина щось говорила, сама себе перебиваючи сплесками дзвінкого сміху, а Феня відключилася й поринула у власні думки і мрії (М. Циба);

Тільки так, забувшись та відключившись, Анатолій міг спати й набиратися сил (А. Кокотюха).

3. перен., розм. Швидко засинати (від утоми, під дією алкоголю і т. ін.).

Міленин колишній чоловік купив таки супутникову тарілку, і навіть дешевше, ніж сподівався, й тому відключився набагато раніше (О. Забужко);

Він не помітив, коли задрімав. Просто відключився, як йому здалося, хвилин на десять (І. Роздобудько);

Я настільки розслабився, що на секунду відключився і побачив дуже короткий, можна сказати блискавичний, сон (Л. Дереш).

4. тільки недок. Пас. до відключа́ти 1.

У місті іноді відключалася питна вода – місто заборгувало чималу суму підприємству водопостачання (із журн.).