відковування
ВІДКО́ВУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. відко́вувати.
Відковування бранця від галери відбулося таємно (із журн.);
Робітник, зайнятий на роботах із гарячим металом під час відковування, має право на щорічну додаткову відпустку (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відковування — відко́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відковування — -я, с. Дія за знач. відковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови