відколок

ВІДКО́ЛОК, лка, ч.

Те саме, що відко́л.

Під час розкопок залишків ритуального комплексу поряд з уламками каоліну було знайдено шматочки вохри та відколки перепалених кісток (з наук. літ.);

Щерблення краю скла у склопакеті, відколки, виступи краю скла, пошкодження його кутів не допускаються (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відколок — -лка, ч. Те, що відкололось від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови