відкорковувати
ВІДКОРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Відкривати, витягнувши корок, пробку і т. ін. з отвору чого-небудь.
Два лакеї Адасеві раз у раз відкорковують бутельки та наливають чарки (І. Франко);
Никифор Назарович .. відкорковує пляшки з горілкою, вином та нарзаном (В. Козаченко);
Сніжну скатерку розстелимо в саду ми, Одкоркуєм золоте вино, – І під ніжні шелести і шуми Пригадаєм, що було давно... (М. Рильський);
– Гаразд, – прошепотів я й нечутно відкоркував пляшку (В. Коротич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкорковувати — відкорко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відкорковувати — (пляшку) відтикати, розкорковувати, відкривати. Словник синонімів Караванського
- відкорковувати — -ую, -уєш, недок., відкоркувати, -ую, -уєш, док., перех. Витягати корок і т. ін. із шийки пляшки тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкорковувати — ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док. Словник синонімів української мови
- відкорковувати — ВІДКОРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Витягати корок і т. ін. із шийки пляшки тощо. Два лакеї Адасеві раз у раз відкорковують бутельки [пляшки] та наливають чарки (Фр., VII, 1951, 135); Никифор Назарович.. Словник української мови в 11 томах