відкошувати

ВІДКО́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВІДКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що.

1. Скошувати невелику частину від краю чого-небудь (лугу, ниви і т. ін.).

Щороку жниварям треба було відкосити частину лугу від дороги (із журн.).

2. розм. Відробляти косінням кому-небудь за щось.

Зранку відкосив ячмінь сусідові за позичене сіно (з газ.).

3. тільки док. Скосити належну кількість чогось.

Відкосив дядько зранку соток двадцять (з газ.);

// Закінчити, перестати косити.

Він уже своє жито відкосив (із журн.).

ВІДКО́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., ВІДКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., жарг.

Те саме, що коси́ти² 4.

За даними експертів, тільки один із десяти потенційних призовників вливається до складу збройних сил. Інші або мають відстрочки, або їм не дозволяє служити здоров'я чи релігійні переконання, або просто відкошують від призову (з газ.);

Як відкосити від фізкультури у школі? Дуже просто – не пройти медогляд (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкошувати — відко́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відкошувати — -ую, -уєш, недок., відкосити, -ошу, -осиш, док. 1》 перех.Скошувати невелику частину від краю чого-небудь (лугу, ниви тощо). 2》 перех. і неперех., розм. Косячи, відробляти комусь за що-небудь. 3》 тільки док., перех. Скосити належну кількість чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкошувати — ВІДКО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док. 1. перех. Скошувати невелику частину від краю чого-небудь (лугу, ниви тощо). Відкосити від дороги жито. 2. перех. і неперех., розм. Косячи, відробляти комусь за що-небудь. 3. тільки док., перех. Словник української мови в 11 томах
  4. відкошувати — Відкошувати, -шую, -єш сов. в. відкосити, -шу, -сиш, гл. Косить, скосить, отрабатывая за долгъ. Словник української мови Грінченка