1. Словник української мови у 20 томах

відкраювання

ВІДКРА́ЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. відкра́ювати.

У XVIII ст. на західноукраїнських землях зростання фільварків відбувалося шляхом захоплення селянських наділів, відкраювання земель у громади і земель, що освоювалися, а також поширення панщини (з навч. літ.);

Відкраювання скибки хліба з бабусиної печі залишилося для нього приємним спогадом дитинства (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкраювання — відкра́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відкраювання — -я, с. Дія за знач. відкраювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкраювання — ВІДКРА́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відкра́ювати. Словник української мови в 11 томах