відкрилок

ВІДКРИ́ЛОК, лка, ч.

1. Бічне відгалуження будівлі.

Грицько поспішив у низьке .. приміщення, яке тулилося обіч стрункого корпусу з відкрилком (М. Рудь);

Загальна композиція Конотопського залізничного училища, побудованого у ХІХ ст., симетрична: чітко виділяється центральна частина і двоє приєднаних до неї коротких відкрилків (із журн.);

// Невелике піддашшя.

Від дощу ми сховалися під відкрилком хати (з газ.).

2. Відгалуження чого-небудь (відрогів, проходів у шахтах і т. ін.).

Відкрилки шахтного штреку повинні бути під контролем майстра (з навч. літ.).

3. Бічні пристрої різних машин.

Більш раціонально на відвалі бульдозера встановлювати спеціальні відкрилки, які не дають ґрунту звалюватися набік (з наук. літ.).