1. Словник української мови у 20 томах

відкріплення

ВІДКРІ́ПЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач відкріпи́ти і відкріпи́тися.

Страхувальний канат з уловлювачем унеможливлює випадкове відкріплення каната самим працівником і забезпечує зручність при виконанні роботи (з мови документів).

2. Документ, який засвідчує зняття з обліку.

Західні спостерігачі вважають серйозним порушенням електоральних свобод відсутність у виборців права брати відкріплення та вільно переїжджати з округу в округ (із журн.);

Коли випускниця педінституту приїхала в районне управління освіти, там сказали, що такі фахівці їм не потрібні, і порадили взяти відкріплення (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкріплення — відкрі́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відкріплення — -я, с. Дія за знач. відкріпити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкріплення — ВІДКРІ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. відкріпи́ти. Словник української мови в 11 томах