відлискувати
ВІДЛИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок.
Те саме, що відбли́скувати.
Під дубом на снігу горить огонь – великий, веселий, тріскучий... Червоніють намети снігу. Осторонь, у темряві лісу, одлискує проти огнища спина буланого (С. Васильченко);
Під летючими хмаринками туману відлискували під місяцем великі плеса верхніх ставків (Ю. Смолич);
Темні, немов з чорного оксамиту, пелюстки троянди відлискували пурпуром (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлискувати — відли́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відлискувати — -ую, -уєш, недок. Те саме, що відблискувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відлискувати — ВІДБЛИ́СКУВАТИ (давати відблиск), ВІДЛИ́СКУВАТИ, ВІДСВІ́ЧУВАТИ. В проталинах місцями небом відблискувала вода (І. Чендей); Відлискували під місяцем великі плеса верхніх ставків (Ю. Словник синонімів української мови
- відлискувати — ВІДЛИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. Те саме, що відбли́скувати. Під летючими хмаринками туману відлискували під місяцем великі плеса верхніх ставків (Смо-лич, І, 1958, 67). Словник української мови в 11 томах