відлупання

ВІДЛУПА́ННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. відлупа́ти 1 і відлупа́тися.

По відлупанню [відлупанні] глиняної брили, одної, другої, третьої, вся дальша стінка зажовтілася (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me