відлупання
ВІДЛУПА́ННЯ, я, с., діал.
Дія за знач. відлупа́ти 1 і відлупа́тися.
По відлупанню [відлупанні] глиняної брили, одної, другої, третьої, вся дальша стінка зажовтілася (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me