1. Словник української мови у 20 томах

відлущуватися

ВІДЛУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДЛУ́ЩИТИСЯ, иться, док.

Лущачись, відриватися, відокремлюватися.

Я .. намагався бути уважним, щоб не відколовся ні один сантиметр малювання. Не скрізь це вдавалося, разом із вапном подекуди відлущувалися і шматки фресок (Р. Федорів);

* У порівн. Голова – як чугунок [чавунок]. Щось у ній потріскує. Наче там, у голові, відлущується полуда (В. Близнець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлущуватися — відлу́щуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відлущуватися — -ується, недок., відлущитися, -иться, док. Лущачись, відриватися, відокремлюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлущуватися — ВІДЛУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДЛУ́ЩИТИСЯ, иться, док. Лущачись, відриватися, відокремлюватися. Словник української мови в 11 томах