відлясок

ВІ́ДЛЯСОК, ску, ч., розм., рідко.

Те саме, що ві́дляск.

Я, випручавши руку, як дам йому по губах, аж відлясок пішов (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлясок — ві́длясок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. відлясок — -ску, ч., рідко. Відголосок, луна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлясок — див. луна Словник синонімів Вусика
  4. відлясок — ВІ́ДЛЯСОК, ску, ч., розм. Те саме, що ві́дляск. Я, випручавши руку, як дам йому по губах, аж відлясок пішов (Мирний, І, 1954, 78). Словник української мови в 11 томах
  5. відлясок — Відлясок, -ску м. Отголосокъ, эхо. Танцюють з парубками, тільки одляскі, йдуть. Г. Барв. 58. Поцілувала тричі, аж од ляски пішли по-під вербами. Левиц. І. 51. Словник української мови Грінченка