відмалу
ВІДМА́ЛУ, присл., розм.
Те саме, що відма́лку.
Готліб відмалу перемінювався поволі .. в якогось духа-мучителя, котрому все на заваді, все в дорозі і котрий все старається змести і знищити, до чого тільки може руку приложити (І. Франко);
Виховуючи дітей відмалу в поняттях розумних, поступових і научних [наукових], не треба їм затикати очей і на поняття та докази противників тих ідей (Р. Горак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me