відмалу

ВІДМА́ЛУ, присл., розм.

Те саме, що відма́лку.

Готліб відмалу перемінювався поволі .. в якогось духа-мучителя, котрому все на заваді, все в дорозі і котрий все старається змести і знищити, до чого тільки може руку приложити (І. Франко);

Виховуючи дітей відмалу в поняттях розумних, поступових і научних [наукових], не треба їм затикати очей і на поняття та докази противників тих ідей (Р. Горак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me