відмальовувати

ВІДМАЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.

1. кого, що, рідко. Те саме, що змальо́вувати 1, 2, 4.

Робимо згини по кожній з відмічених ліній та вирізаємо зайве. На одній з бокових сторін свічника відмальовуємо бажаний елемент – ялинку, зірочку, сердечко, можна навіть букву (з навч. літ.);

– Чудесно нас пан відмалював, нема що казати! – скликнула Целя (І. Франко).

2. тільки док. Закінчити, перестати малювати.

– Еге, я своє вже відмалював, хлопці... Це той малює, кому ночами не спиться та не лежиться (О. Гончар).