відмарширувати

ВІДМАРШИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Пройти маршем певну віддаль.

Виставляли [полонених] в окрему шеренгу, яка мала вже сьогодні відмарширувати до ярів (П. Загребельний);

Бійці відмарширували за село (з газ.).

2. Закінчити, перестати марширувати.

– А що я? Я ж знав, що не відмарширував своє (П. Автомонов);

Опозиціонери відмарширували, відговорили і розійшлися по своїх штабах вести переговори про об'єднання (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me