відмахуватися

ВІДМА́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.

1. Махаючи чим-небудь, відганяти від себе кого-, що-небудь.

Кирило Іванович насилу одбився від собак. Коли він мотався і одмахувався на всі боки, то суддя стояв на порозі, цькував і сміявся (Панас Мирний);

Хлопець вертівся дзиґою на місці, одмахуючись руками од нагая, як од оси (С. Васильченко);

Він ліниво відмахувався від них [мух] (М. Томчаній).

2. перен., розм. Відмовлятися робити що-небудь, ставитися з неповагою до кого-, чого-небудь, відкидати що-небудь.

Але ті [старшини] такі були захоплені своїми рахунками, що відмахувалися від діда, як від мухи (Г. Хоткевич);

Спочатку Ліда відмахувалась, але згодом бачили якось Мечика й Ліду вдвох у кіно (О. Донченко);

Зінці Федорівні конче треба було знати точні види на врожай, а тітка Лисичка всіляко огиналася, викручувалася й відмахувалася (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмахуватися — відма́хуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмахуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Махаючи чим-небудь, відганяти від себе кого-, що-небудь, захищатися перед кимсь або чимсь. 2》 перен., розм. Відмовлятися, ухилятися від чогось, заперечувати щось у відповідь на чиїсь запитання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмахуватися — див. відмовляти Словник синонімів Вусика
  4. відмахуватися — відбива́тися (відма́хуватися, відхре́щуватися) / відби́тися (відмахну́тися, відхрести́тися) рука́ми й нога́ми від кого. Рішуче відмовлятися від кого-, чого-небудь. Відбиватися руками й ногами від участі в розробці неперспективного проекту (З усн. Фразеологічний словник української мови
  5. відмахуватися — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого (переставати дотримуватися своїх попередніх поглядів, переконань, висловлювань і т. ін.), ЗРІКА́ТИСЯ чого, ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДСТУПА́ТИ, ВІДСТУПА́ТИСЯ, ПОСТУПА́ТИСЯ в чому, ПОРИВА́ТИ з чим, ВІДХО́ДИТИ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. відмахуватися — ВІДМА́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. Махаючи чим-небудь, відганяти від себе кого-, що-небудь, захищатися перед кимсь або чимсь. Кирило Іванович насилу оббився від собак. Словник української мови в 11 томах