1. Словник української мови у 20 томах

відмокати

ВІДМОКА́ТИ, а́є, недок., ВІДМО́КНУТИ, не, док.

Набиратися вологи; розм'якати.

Полов'янин почув, що його рани відмокли і з нього сходить кров (А. Чайковський);

Пригорілі або присохлі залишки їжі не слід зішкрібати з посудини, а налити в неї теплої води й дати відмокнути (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмокати — відмока́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмокати — -ає, недок., відмокнути, -не, док. Набиратися вологи; розм'якати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмокати — ВІДМОКА́ТИ, а́є, недок., ВІДМО́КНУТИ, не, док. Набиратися вологи; розм’якати. Пригорілі або присохлі залишки їжі не слід зшкрібати з посудини, а треба налити в неї теплої води і дати їй відмокнути (Укр. страви, 1957, 32). Словник української мови в 11 томах