1. Словник української мови у 20 томах

відмолодіти

ВІДМОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

Те саме, що помолоді́ти.

– Наче не ти, а він перед очима, тільки одмолодів та ще покращав... (Марко Вовчок);

Хоч пізно, а відмолоділа Катерина, як восени галузка яблуні (С. Чорнобривець);

Відмолодів якось Стратон, наче свою рідну сім'ю знайшов на вигнанні (Р. Іваничук);

* Образно. Школа з своїм маленьким садком та подвір'ям, що була така сонна та смутна влітку, знов прокинулася, одмолоділа (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмолодіти — відмолоді́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмолодіти — -ію, -ієш, док. Стати молодшим на вигляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмолодіти — ПОМОЛОДІ́ТИ (стати молодшим на вигляд; відчути себе молодим, молодшим), ПОМОЛО́ДШАТИ, ВІДМОЛОДІ́ТИ, ОМОЛОДІ́ТИ розм., ЗАМОЛОДІ́ТИ розм. — Недок.: молоді́ти, моло́дшати. Словник синонімів української мови
  4. відмолодіти — ВІДМОЛОДІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Стати молодшим на вигляд. — Наче не ти, а він перед очима, тільки одмолодів та ще покращав… (Вовчок, VI, 1956, 279); Хоч пізно, а відмолоділа Катерина, як восени галузка яблуні (Чорн., Потік.., 1956, 25); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  5. відмолодіти — Відмолодіти, -дію, -єш гл. Помолодѣть. Як би він тієї води намівся,... то він би відмолодів, другий би вік жив. Чуб. Одужала, одмолоділа. МВ. І. 55. Словник української мови Грінченка