відмулювати

ВІДМУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДМУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що.

Звільняти, вивільняти від мулу.

Щоб відмулити пісок, ґрунт заливають водою, перемішують та зливають верхній шар із глинистими частками крізь сито (з наук.-попул. літ.);

На березі дітлахи знайшли старе джерело й намагаються його відмулити (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмулювати — відму́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови