відм'яклий
ВІДМ'Я́КЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до відм'я́кнути.
Почали танути сніги, небо зацвіло блакиттю, запахло проталинами, відм'яклою корою (А. Хорунжий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відм'яклий — відм'я́клий дієприкметник Орфографічний словник української мови