віднайдення

ВІДНА́ЙДЕННЯ, я, с.

Дія за знач. віднайти́.

Водночас із цілющою радістю віднайдення рідної матері-землі тяжко й боляче пройняло усвідомлення: мати ж рабиня, мати запродана, мати віками плюндрована (Б. Антоненко-Давидович);

Обмінявшись першими захопленими вигуками з приводу краєвидів, усі затихли, можливо, мріючи про віднайдення втраченої на терасі нірвани (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віднайдення — відна́йдення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови