відновлювання

ВІДНО́ВЛЮВАННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. відно́влювати і відно́влюватися 1–3.

Підприємство надає електротехнічні послуги щодо перемотування електродвигунів, відновлювання ліній електропостачання для підриємств тощо (з мови реклами);

Нарешті переключився [Юрайда] на регенерацію, тобто на відновлювання людського тіла, приплів до цього здатність інфузорій відроджуватися і скінчив заявою, що кожен може відірвати ящірці хвіст і той у неї знову відросте (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відновлювання — відно́влювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відновлювання — -я, с. Дія і стан за знач. відновлювати й відновлюватися 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відновлювання — ВІДНО́ВЛЕННЯ (приведення до попереднього стану), ПОНО́ВЛЕННЯ, ВІДНО́ВА, ВІДНО́ВЛЮВАННЯ. Тут (на Дарницькому заводі) почали розробляти нові методи відновлення зношених деталей (з журналу); Поновлення лісових масивів; Віднова картини; Відновлювання знайомства. — Пор. 1. відро́дження. Словник синонімів української мови
  4. відновлювання — ВІДНО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відно́влювати й відно́влюватися 1-3. Словник української мови в 11 томах