відняття
ВІДНЯТТЯ́, я, с.
Дія за знач. відня́ти 1, 2.
У цій страшній кривді .. винен той, хто сполучив науку таких юнаків, .. як я, з відняттям у них найкращих часів життя! (Т. Осьмачка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me