відображення

ВІДОБРА́ЖЕННЯ, я, с.

1. тільки одн. Дія і стан за знач. відобрази́ти і відобрази́тися; відбиття.

Автором загальновідомих українських оповідань, що вийшли збіркою під псевдонімом “Марко Вовчок”, оповідань, які є найкращим відображенням життя українського селянства, є жінка на ім'я Марія Маркевич (О. Кобилянська);

І нині, коли ми проходимо вулицями Києва, ми бачимо відображення минулої слави бойових днів у мармурі і бронзі (І. Цюпа);

У творах Кобилянської знаходило відображення одвічне “прагнення краси” й “шляхетності духу” (з наук.-попул. літ.);

Принцип повноти полягає у відображенні в бюджеті всіх доходів і видатків (з мови документів).

2. Те, що є відтворенням, зображенням кого-, чого-небудь.

– Кожна картина мусить бути відображенням глибокого відчуття (Ю. Андрухович).

3. Зображення предмета, відбите на поверхні чого-небудь; відбиток.

Перед вами стирчать із води стовбури верб, і човни з моторками густими олійними фарбами відбиваються у воді, танцюють у відображеннях на хвильках (Б. Антоненко-Давидович);

Раптом звівся [хлопець] на руку й потягся очима до свого відображення на воді (І. Волошин);

Невдоволено заворушились надбережні лози, загойдалися відображення ліхтарів на воді (А. Шиян);

І бачить еллінка в темних очах смаглявих індусів відображення своєї спотвореної фігури (О. Бердник);

* У порівн. Преображенський схопився з стільця й обличчя його перекосилося, як відображення в параболічному дзеркалі “кімнати сміху” (Іван Ле).

4. тільки одн., філос. Відтворення у свідомості предметів, явищ зовнішнього світу.

Художня творчість – складний процес пізнання і відображення дійсності (з наук. літ.).

5. мат., фіз. Правило, за яким кожному елементові певної заданої множини відповідає певний елемент іншої заданої множини.

Два простори називаються гомеоморфними, якщо існує взаємооднозначне неперервне відображення одного з них на інший, для якого обернене відображення так само неперервне (з навч. літ.).

△ (1) Конфо́рмне відобра́ження, мат. – рівнокутне відображення однієї поверхні на іншу.

У дисертації окремо розглядається конформне відображення кола, еліпса з точками дотику до базового кола відображення, що є на дійсній осі (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відображення — відобра́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відображення — (життя) відбиття, відтворення, віддзеркалення; (у воді) відбиток, зображення. Словник синонімів Караванського
  3. відображення — -я, с. 1》 тільки одн. Дія і стан за знач. відобразити й відобразитися; відбиття. 2》 Зображення предмета, відбите в дзеркалі, на поверхні води, полірованій речі тощо; відбиток. 3》 тільки одн., філос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відображення — див. функція Універсальний словник-енциклопедія
  5. відображення — ВІДОБРАЖЕННЯ — філософська категорія, що позначає властивість будьяких тіл, явищ, процесів, подій змінюватися під впливом взаємодії між собою і зберігати зміни, які виникають, у специфічних для себе формах: знаках, відбитках, структурних перетвореннях... Філософський енциклопедичний словник
  6. відображення — ВІДБИ́ТОК (зображення предмета, відбите у дзеркалі, на полірованій поверхні, у воді тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ, ВІДОБРА́ЖЕННЯ, ВІ́ДСВІТ рідко, ВІ́ДКИД діал. Словник синонімів української мови
  7. відображення — ВІДОБРА́ЖЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія і стан за знач. відобрази́ти й відобрази́тися; відбиття. Автором загальновідомих українських оповідань, що вийшли збіркою під псевдонімом "Марко Вовчок", оповідань... Словник української мови в 11 томах