відособлений

ВІДОСО́БЛЕНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до відосо́бити.

Про подобу його [Аспара], як і про повадки у відособлених від світу володіннях, розповідали таке, від чого серце бралося холодом (Д. Міщенко);

Кошти до Фонду вносять як самостійні підприємства, організації та об'єднання, так і їхні філії, відділення та інші відособлені від них підрозділи (з наук. літ.);

Необхідно розрізняти виділ частки майна в натурі і встановлення порядку користування відособленими приміщеннями будинку (з мови документів);

// відосо́блено, безос. пред.

Як юридична особа товариство з обмеженою відповідальністю володіє майном, яке відособлено від майна його членів (з мови документів).