1. Словник української мови у 20 томах

відособлюватися

ВІДОСО́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ВІДОСОБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДОСО́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. відосо́бляться; док., рідко.

Те саме, що відокре́млюватися 1, 4.

Тільця її [олії] неспроможні відособлятись одне від одного в короткому часі, щоб поквапненько моторною цівкою з горла политися (М. Зеров);

Новгородська земля остаточно відособилася від Києва в 30-х роках XII ст. (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відособлюватися — відосо́блюватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відособлюватися — -ююся, -юєшся і відособлятися, -яюся, -яєшся, недок., відособитися, -блюся, -бишся; мн. відособляться; док., книжн., рідко. Те саме, що відокремлюватися 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відособлюватися — ВІДОСО́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ВІДОСОБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДОСО́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. відосо́бляться; док., книжн., рідко. Те саме, що відокре́млюватися 1, 4. Словник української мови в 11 томах