відохочувати
ВІДОХО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, док., кого.
Відбивати в кого-небудь бажання, охоту щось робити, любов, прагнення до чогось.
Імператорський уряд також видає Шаховському наказ відохочувати представників української старшини від шлюбів із польською чи білоруською знаттю (з навч. літ.);
Як правильно підготувати дитину до школи і не відохотити від навчання? (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відохочувати — відохо́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відохочувати — -ую, -уєш, недок., відохотити, -очу, -отиш, док. Відбивати в кого-небудь бажання, охоту щось робити, любов, прагнення до чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відохочувати — ВІДОХО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, док. Відбивати в кого-небудь бажання, охоту щось робити, любов, прагнення до чогось. Хто відохотив людей, молодь від читання Сковороди, перш за все його філософських творів? Адже його цікаво читати! (Літ. Укр., 4.XII 1962, 3). Словник української мови в 11 томах