відпадіння
ВІДПАДІ́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. відпа́сти¹.
Відпадіння початкового jь на Південному Заході відбите в пам'ятках із XIII ст. (з навч. літ.);
І вигнав Господь Бог Адама з раю, і сів він навпроти раю, плачучи і обробляючи землю, і порадувався сатана з прокляття землі. Се було наше перше падіння і гірка розплата – одпадіння від ангельського життя (з легенди).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпадіння — відпаді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відпадіння — -я, с. Дія і стан за знач. відпасти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпадіння — ВІДПАДІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відпа́сти. Фонетична риса, що в наш час виразно зближує між собою українську мову саме з білоруською, — відпадіння початкового ненаголошеного і на початку слова: голка: рос. иголка (Пит. походж. укр. Словник української мови в 11 томах