1. Словник української мови у 20 томах

відпарирувати

ВІДПАРИ́РУВАТИ, у́ю, у́єш, док.

1. що. Док. до пари́рувати 1.

Рапіристу вдалося вчасно відпарирувати атаку суперника (з газ.);

І як йому тільки вдалося відпарирувати удар нападника волейбольної команди противника! (з газ.).

2. що і без прям. дод., перен. Відразу, швидко відповісти гостро, дотепно на докір, образу і т. ін.

– А вам чого тут треба, ледарі? – перехилився з жниварки Бурячок. – Прийшли подивитись, як ти зі “стільчика” впадеш! – відпарирував Ромко (О. Донченко);

– Професію братів старший Лобода не вважав достойною мужчини. – Не всі ж там селюки, – відпарирував Фед (Микита Чернявський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпарирувати — відпари́рувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпарирувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 У фехтуванні – відбити удар. 2》 перен., рідко. Відповісти гостро, дотепно на докір, образу тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпарирувати — ВІДПАРИ́РУВАТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. У фехтуванні — відбити удар. 2. перен., рідко. Відповісти гостро, дотепно на докір, образу тощо. — А вам чого тут треба, ледарі? — перехилився з жниварки Бурячок. — Прийшли подивитись, як ти зі "стільчика" впадеш! — відпарирував Ромко (Донч., I, 1956, 80). Словник української мови в 11 томах