1. Словник української мови у 20 томах

відпасувати

ВІДПА́СУВАТИ див. відпаса́ти.

ВІДПАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. що і без прям. дод., спорт. Зробити пас партнерові.

Захисник вирішив відпасувати м'яч нападнику, але зробив це неточно (з газ.);

Намагаючись провести стрімку контратаку, наш нападник у боротьбі з двома захисниками супротивника відпасував на свого партнера та випадково влучив тому в руку (з газ.).

2. кого, що, перен., розм. Відправити в інше місце, до інших осіб, відмовившись розв'язувати якісь питання, робити що-небудь; відфутболити (у 3 знач.).

Директор комбінату відчайдушно відбивався від нашої пропозиції про інтерв'ю і відпасував нас до заступника (з газ.);

Нашу заяву відпасували тому ж прокурору, на бездіяльність якого ми й скаржилися (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпасувати — відпа́сувати дієслово недоконаного виду напасати рідко відпасува́ти дієслово доконаного виду дати пас у грі Орфографічний словник української мови
  2. відпасувати — I відп`асуватидив. відпасати. II відпасув`ативідпасую, відпасуєш, док., спорт. Віддати пас партнерові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпасувати — ВІДПА́СУВАТИ див. відпаса́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. відпасувати — Відпасувати, -сую, -єш гл. = відпасати. Одпасує живіт. К. ПС. 83. Словник української мови Грінченка