1. Словник української мови у 20 томах

відпилювати

ВІДПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що.

Відрізувати пилкою.

Сидір пішов до клуні. Ксеня забула про сльози, коли він приніс до хати гвинтівку і взявся ножівкою відпилювати дуло, щоб коротше було і не виглядало з-під піджака (М. Малиновська);

На станції ми вiдшукали iнструмента i зiпсували аж чотири одрiзани: ми майже по рамку одпиляли рурки. Таким чином у нас готовi були гармати рiзного калiбру (Ю. Яновський);

Сам він почав стругати брусочки, а мені наказав відпиляти дошку (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпилювати — відпи́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відпилювати — -юю, -юєш, недок., відпиляти, -яю, -яєш, док., перех. Відрізувати пилою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпилювати — ВІДПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Відрізувати пилою. Сам він почав стругати брусочки, а мені наказав відпиляти дошку (Збан., Мор. чайка, 1959, 99). Словник української мови в 11 томах